31 березня відбувся майстер-клас про пост-продакшн звуку, дубляж, озвучування, ліпсінк та перекладі-адаптації контенту. Майстер-клас був розділений на дві логічні частини. У першій частині експерт Роман Гоменюк, sound producer компанії POSTMODERN, розкривав тему обробки звуку на етапі пост-продашкна. А в другій - Дмитро Мельник на прикладі свого досвіду і роботи компанії «Так Треба Продакшн» розповів про «труднощі перекладу» іноземного контенту, відмінності дубляжу, озвучування, ліпсінку і перекладу-адаптації.
Короткі тези майстер-класу:
Структурно звук у фільмі чи серіалі можна розділити на кілька груп. Це діалоги, синхронні шуми, звукові ефекти, атмосферні шуми і музика. Для продажу вашого контенту в інші країни слід подбати про міжнародну версію. У ній голос-діалоги повинен бути розведений з іншими звуками, щоб його можна було замінити. У разі необхідності показу в іншій країні, мовник може надалі переозвучити тільки діалоги, зберігаючи всі природні шуми. Всі структурні групи звуків разом утворюють майстер-мікс фільму.
Зазвичай звукорежисера постпродакшна залучають до роботи, коли готові 70-80% матеріалу. У випадку, якщо є додатковий час для підготовки, звукорежисер постпродакшна може займатися пошуком звуків, які знадобляться для фільму надалі, тому це одна з найбільш витратних за часом складових роботи зі звуком на етапі постпродакшна.
На одному проекті можуть одночасно працювати кілька звукорежисерів постпродакшна. Це покращує якість і швидкість роботи. У кожного з них - своя задача (структурна група звуку, за яку він відповідає).
Синхронізація звуку та відео може відбуватися на підставі хлопавки та на підставі таймкода. Генератор таймкодів - це пристрій, який генерує єдиний таймкод для відео і аудіо під час зйомок, що дозволяє надалі комфортно працювати на етапі монтажу, як режисерам з монтажу, так і на пост-продакшені звуку.
Коли перший монтаж готовий, можна починати редагувати і чистити діалоги. Це один з найважливіших процесів, тому визначається кількість необхідних тонувань. Тонування - це процес, в якому актор в студії озвучує самого себе. Найчастіше тонування необхідне, якщо діалоги були записані в галасливих місцях.
За допомогою спектрального аналізу звуку, який приходить з майданчика, звукорежисер може виявити рівень непотрібних шумів і перешкод - наводки від електроприладів, освітлювального обладнання, інші сторонні шуми, і, використовуючи нове програмне забезпечення, максимально очистити від них фонограму (але не завжди повністю позбутися).
Foley-шуми або синхронні шуми. Техноногія аналогічна тонуванню, тільки в цьому випадку вже не актори, які грали у фільмі чи серіалі, а «шумовики» або foley-artists, як прийнято їх називати на заході, синхронно за героями в кадрі повторюють всі їх рухи і записують звуки в студії, використовуючи безліч різних предметів. Починаючи з кроків, тупоту копит і закінчуючи шерехами одягу.
Цікавий прийом для створення звуку кроків по снігу: у студії використовують крохмаль і записують звух кроків по крахмалу. А для створення звуків, коли хірург проводить операцію, використовують звук розрізання кірки апельсина і вичавлювання апельсина. Зараз з'явилися нові дуже якісні польові рекордери, які дозволяють записувати відносно чистий звук не тільки в студії, але в реальних локаціях. А для запису синхронів під відео, «шумовику» достатньо мати з собою відео на планшеті.
Фонові або атмосферні шуми. Коли зйомка проходить в павільйоні, атмосферних шумів практично немає. Звукорежисеру знадобиться творчий підхід: потрібно уявити, де відбувається дія, де знаходиться будинок, які шуми його оточують - може бути, це трамвай за вікном або цокання годинника всередині квартири, спів птахів або шум лісу. Важливо, щоб фонові шуми не йшли врозріз з настроєм сцени: у сумній сцені не доречний дитячий сміх або спів птахів. Втім, все залежить від бачення режисера.
У кожного звукорежисера існує своя бібліотека шумів. Він підписує шуми з різних цікавих для нього локацій, збирає шуми з фільмів, над якими працював, і т.д.
Sound design. Звукові спецефекти можуть бути створені з нуля за допомогою синтезатора або на підставі інших звуків, семплів (sample). Саунд дизайнер створює свою унікальну атмосферу по звуку. Саунд-дизайнери залучаються для роботи не тільки в кіно, але і в інших областях. Наприклад, в автомобільній індустрії, для розроблення унікального звуку мотора, по якому ви легко відрізните Lamborghini в потоці машин.
Музика може передаватися одним треком на весь фільм (найчастіше) або набором музичних композицій, які звукорежисер розставляє по фільму під керівництвом режисера.
Зведення звуку і підготовка майстер-міксу вимагає не тільки граничної концентрації уваги, але і смаку. Звук може бути динамічним або щільним, стисненим в залежності від уподобань режисера і звукорежисера.
Тех-вимоги замовника. В Україні на каналах використовують стандарти радянських часів - динамічний звуковий діапазон звуку надзвичайно малий, що губить творчу складову, оскільки інтимні діалоги і гучні вибухи звучать практично однаково голосно. У прокатному кіно більше можливостей - діапазон становить 120дБ.
У Європі цю проблему вирішили, прийнявши стандарт EBU r128. Він являє собою принципово інший підхід до вимірювання рівня гучності сигналу від його пікового значення до показників гучності сигналу. Деякі канали в Україні вже займаються впровадженням цього стандарту.
Спочатку краще зводити звук у форматі Dolby 5:1. Навіть якщо ви готуєте версію для телевізійного показу, можливо, надалі виробник захоче зробити DVD-версію. З 5:1 звук легко можна зробити стерео або моно, а ось зворотна конвертація практично неможлива.
Фінальний етап звукового постпродакшна полягає в підготовці міжнародної фонограми. Вона включає стем музики і ефектів (ME), діалоговий стем (DX), музичний стем (MX), стем ефектів, який, у свою чергу, включає саунд дизайн, атмосферні шуми і синхронні шуми (SFX), і власне головний майстер.
Дмитро Мельник почав свою розповідь з термінології.
Англійське слово «voiceover» перекладається як «озвучування» і означає начитку тексту поверх оригінального голосу акторів. Така практика широко використовується в Україні, а ряд інших країн, наприклад, Китай і Чехія ніколи не використовують такий вид озвучки. Слово «dubbing» означає дублювання і застосовується в тих випадках, коли доступна міжнародна версія фонограми: звуки і музика залишаються оригінальними, а текст повністю замінюють. Також використовується термін «lipsink». Він позначає «збіг по губах» звук актора дубляжу повністю збігається з артикуляцією актора в кадрі. За допомогою цього прийому домагаються природного сприйняття глядачем образу і звуку.
Озвучення і дубляж розрізняються по витраченому часу та вартості в рази. Озвучення повнометражного фільму здійснюється за 3-4 дні і зазвичай коштує 200-300 доларів. Дубляж такого ж фільму може займати один місяць (2 тижні - на підготовку, 2 тижні - на роботу) і буде коштувати від 1500 доларів.
Технічне оснащення відіграє другорядну роль, набагато важливіше команда, з якою доводиться працювати. Виробничий ланцюжок починається з адміністратора. До нього приходить замовлення від каналу і він забезпечує отримання початкового матеріалу.
Перекладачі. Крім відмінного знання мови, перекладачі також повинні добре відчувати нюанси тексту, бути гнучкими. У компанії «Так Треба» перекладачів навчають працювати з текстами мінімум півроку, перш ніж дають їм самостійні завдання.
Звукорежисер. У випадку з озвученням, в цій професії не так багато творчості. Необхідна хороша технічна підготовка. Звукорежисери в компанії завжди взаємозамінні.
Актори. Існує відмінність між сценічним актором і актором озвучування/дубляжу. Тільки високопрофесійні актори можуть впоратися з таким завданням. Верхи вміння вважається, коли актор може в одній сцені говорити сам з собою на два голоси і це залишається непоміченим глядачем.
Режисер не тільки розподіляє ролі, допомагає розібратися з текстом, але і допомагає акторові грамотно прочитати текст, знайти правильну інтонацію, емоційне забарвлення.
Укладальник. Зазвичай в цю спеціальність приходять або досвідчені перекладачі або досвідчені режисери. Вони стежать за тим, щоб кількість змикання губ актора збігалося з кількістю складів в оригінальних словах.
Адаптація дозволяє зробити іноземний контент близьким і зрозумілим для локального глядача. У цьому випадку «Так Треба» в деяких місцях не тільки знаходить спеціальні рішення (наприклад, особливий американський акцент, характерний для певного Штату або глибинки, в українській версії був замінений на суржик), але і в деяких сценах буквально переписують сценарій.
Вперше в Україні адаптацію серіалу для українського каналу зробили компанії «Так Треба Продакшн» і POSTMODERN. «Так Треба Продакшн» відповідала за адаптацію текстової частини, а POSTMODERN - за створення титрів, аналогічних оригінальним, українською мовою. Для цього ж серіалу були зроблені окремі нарізки для привітання глядачів з Новим роком з новим текстом спеціально для українських глядачів.
Адаптація займає більше часу, ніж дубляж.
Дмитро Мельник також розповів про досвід роботи над дубляжем з дітьми, які проходять професійну підготовку в Дитячій Школі Дубляжу.
Майстер-клас вийшов дуже інформаційно насиченим, а у слухачів було багато питань до обох спікерам.
Найближчий майстер-клас відбудеться у четвер, 9 квітня, і буде присвячений анімації.
З повним розкладом майстер-класів можна ознайомитися тут. Слідкуйте за новинами на нашому сайті і сторінці фейсбук.
Інформаційні партнери:
CINEMOTION – галузевий інформаційний партнер
Аристократы – головний радіо партнер
Platfor.ma - головний інтернет партнер
МедиаБизнес - інформаційний партнер
FILM RENTAL – технічний партнер
